Твереза Україна
 

Харків: ми живемо тверезо

Світлана Петрівна Силякова (Крупська)

Світлана Петрівна Силякова (Крупська)

Член Міжнародної асоціації психоаналітиків, голова Харківської регіональної громадської організації «Союз боротьби за народну тверезість», викладач курсу позбавлення від алкогольної і тютюнової залежності за методом Г. А. Шичко.

До тверезості прийшла самостійно наприкінці 70-х років. Спочатку роки 2-3 займала оборонну позицію. А коли прослухала аудіозапис лекції В. Г. Жданова — зрозуміла, що мало просто «не пити», оборонятися, а потрібно ще й наступати.

Якщо пропонують спиртне, кажучи «Ти що, мене не поважаєш?» — відповідаю: «Це ти мене не поважаєш. Я ж тебе не змушую отруюватися, а ти мене примушуєш!».

Електронна пошта: e-mail

В'ячеслав Леонідович Захарченко

В'ячеслав Леонідович Захарченко

Народився у 1980 році у Харкові.

Закінчив Політех. Працюю інженером у проектній організації. Захоплююсь комп'ютерними технологіями, спортом, релігією, філософією. З початку 2007 року почав вивчати Концепцію Громадської Безпеки.

Вільний час проводжу в залежності від пори року: влітку часто граю з товаришами в баскетбол та іноді в футбол. Взимку або за комп’ютером, спілкуючись з друзями по інтернету, або читаю різноманітну літературу. Телевізор майже зовсім перестав дивитись.

Про тверезість дізнався завдяки колезі по роботі, який дав мені подивитись фільм В. Г. Жданова «Алкогольний та наркотичний терор проти Росії». Це було в жовтні 2006 року, і з тих пір я не випив жодної краплі отрути. Цей фільм справив на мене сильне враження. Я підключений до локальної мережі міста, і коли повернувся додому, через пошуковці виявив велику кількість подібних фільмів, в першу чергу за участю того ж В. Г. Жданова, О. М. Маюрова, В. П. Кривоногова, Волкова та інших. Всі ці фільми я переглянув і тільки закріпив у собі впевненість у правильності свого вибору. Тепер, по можливості, намагаюся розповісти друзям та знайомим про величезні переваги здорового тверезого способу життя.

4 листопада 2007 року разом з іншими тверезими друзями, з якими познайомився через мережу, я відвідав Харківський клуб «Оптималіст» і особисто зустрівся з Крупською Світланою Петрівною.

За ці півтора роки з дня мого "другого народження" я дуже часто стикався з застіллями, звісно з присутністю отрути на столах. Будь-яких конкретних аргументів про своє небажання пити я не говорю, але моє оточення, особливо на роботі, дуже наполегливе, тому я завжди намагаюся відповідати по-різному.

Наприклад:

«Життя і так занадто коротке, щоб його ще вкоротшувати...»

«А де сенс платити гроші за те, щоб псувати власне здоров'я» (це саме я кажу і про відношення до паління)

«Я не наркоман...»

«А Ви читали ГОСТ 18300-72? Ні? А я читав.... »

« Я хочу стати батьком здорової дитини...»

Електронна пошта: e-mail

Віталій Валентинович Поліщук

Віталій Валентинович Поліщук

Народився у 1974 році у Харкові.

Працюю зараз старшим майстром на Харківському підшипниковому заводі (раніше працював технологом там само). Як керівник знаю, що «риба гниє з голови» і від цього залежить трудова дисципліна підлеглих.

Хоббі — збір та обробка інформації, в основному науково-пізнавальної; розповсюдження вітчизняних БАД; з книг і фільмів надаю перевагу фантастиці та фентезі; з музики — класичній, радянській естраді, і ще — звукам природи.

Про здоровий спосіб життя та тверезницький рух дізнався з курсу занять Павла Георгійовича Жданова по відновленню зору в 1998 році. В той час я «травився культурно» і сумнівався, що алкоголь так сильно небезпечний, особливо у малих дозах. Але голова клубу «Тверезий Харків» С. П. Крупська запропонувала прочитати книги Ф. Г. Углова, потім став передплачувати газету «Соратник». Остаточно я «дозрів», коли поїхав на Х з'їзд СБНТ на оз. Тургояк (Урал). Тоді я зрозумів, що бути тверезим не ганебно, а, навпаки, престижно!

З тих пор активно допомагаю клубу: агітпости, розповсюдження листівок, брошур, дисків; участь у розробці сайту; переписка з газетами. Донесення правдивої інформації про алкоголь та тверезість всім і кожному — ось моя діяльність у русі.

При алкогольному застіллі зразу повідомляю, що «не п'ю, не пригощаю і не розливаю». Сам собі завчасно наливаю сік, напій чи, на худий кінець, мінералку. Тому всі знайомі знають і не пристають із запитаннями. У незнайомій компанії відразу цікавляться моїм здоров'ям та пристають з купою «чому». На що я відповідаю: «А ви мухомори їсте? Ні? А друзів пригощаєте? Теж ні? Ось і в мене таке ж ставлення до алкоголю, як і до мухоморів, тому що я знаю правду, а ви ні». А щоб не псувати свято — завчасно беру з собою літературу і диски з лекціями Жданова і роздаю бажаючим.

P.S. Шукаю супутницю життя з Харкова. Чомусь молоді тверезі дівчата цураються приходити у наш клуб, а ми, тверезі хлопці, все чекаємо й чекаємо. :)

Електронна пошта: e-mail

Євген Олександрович Журер

Євген Олександрович Журер

Народився 28 січня 1983 року у Харкові.

Сервісант з обслуговування газових опалювальних приладів, освіта вища, навчався у ХНУ ім. В. Н. Каразіна.

Захоплююся Концепцией Общественной Безопасности «Мёртвая вода», «Трансерфінгом Реальності» В. Зеланда, пишу вірші, свого часу писав і музику і співав у гурті, літературу люблю більше повчальну, філософську, музику більше полюбляю народну (народів світу), джаз. Відпочиваю зазвичай за комп'ютером у розмові з друзями, чи то просто на прогулянці.

Повністю до тверезого життя перейшов у 2007 році, приблизно у серпні. Поштовхом стало вивчення КОБ "Мёртвая вода", де як основа приймається тверезий і здоровий розум і погляд на світ.

Діяльність моя у тверезницькому русі полягає у пропаганді здорового способу життя, участі у обговореннях шкідливого впливу наркотиків на свідомість, іноді заходжу до клубу «Тверезий Харків», що на вул.Мельникова, 8.

Якщо за столом мені пропонують випити, то відмовляюся зазвичай просто: «Я не п'ю». Коли ж починається з'ясування, чому, то все залежить від обставин.

Електронна пошта: e-mail