Іршава: ми живемо тверезо

Микола Кирилович Паранич

Народився 23 листопада 1955 року в Росії. Виріс в закарпатському місті Хуст.

В 1979 році закінчив Ужгородський державний університет, історик. Робота: шкільний вчитель, викладач основ естетики Хустського культурно-освітнього училища, старший науковий співробітник Хустського відділу Закарпатського краєзнавчого музею.

З 1983 року проживаю в Іршаві — кореспондент районної газети «Нове життя», відповідальний секретар райради Всесоюзного добровільного товариства боротьби за тверезість (з листопада 1985 року до грудня 1990 року), помічник-консультант декількох народних депутатів України, консультант служби по справах неповнолітніх Іршавської районної держадміністрації. Після інфаркту, що трапився зі мною в жовтні 2008 року, не працюю (інвалідна пенсія, 3-я група).

З вересня 1988 по жовтень 1990 року — член редакційної ради журналу «Трезвость и культура».

У 1991 році — один з засновників Незалежної асоціації тверезості (НАТ), делегат Установчої конференції НАТ, яку після розпаду Радянського Союзу було перейменовано в Міжнародну незалежну асоціацію тверезості (МНАТ). З грудня 2004 року — заступник Голови МНАТ.

Як вчиняю, коли пропонують алкоголь? Знайомі, друзі, родичі мені давно вже не пропонують. А нові знайомі якщо і пропонують, то відповідаю: «Я тверезник». Якщо після цього задають питання типу «Чому?», відповідаю: «Хочу тверезо жити». Можете вважати це девізом моїм.

І ще одне. Можливо, головне.

Так, є у людства агресивна питтєво-алкогольна традиція страшної сили впливу, що поглинає усе нові та нові покоління. Втім є й інша традиція — твереза традиція, твереза культура. Через моє життя, через мою душу, через моє тіло, через мої вчинки з минулого в майбутнє через сучасне несу тверезу традицію, тверезу культуру. Несу свідомо, тверезо, грамотно, з задоволенням, з відчуттям виконаного долгу.

Хочу подякувати всім тверезникам з різних організацій тверезницького руху України та СНД, котрі перед складною хірургічною операцією в Національному інституті раку у вересні 2011 року допомогли мені матеріально. 8 вересня виповнився рівно рік після тієї операції. Цей рік я прожив в тому числі завдяки допомозі тверезників — знайомих мені особисто і незнайомих тверезників. Щиро дякую. Всім бажаю успіхів в боротьбі за тверезість! Всім здоров'я, щастя, успіхів!

Електронна пошта: e-mail

Публікації (в хронологічному порядку):

  1. Викорінення пияцтва — позиція тверда. — «Нове життя» (Іршава), 5.03.1987.
  2. Ответственный секретарь. — «ТК», 1988, №1, с.19-21.
  3. О лозунгах. — «ТК», 1989, №3, с.13.
  4. От бюрократической централизации к добровольной ассоциации. — «ТК», 1990, №1, с.24-25 и 31 (в соавторстве с Боровиком А.В.).
  5. Не опоздать бы! — «ТК», 1990, №9, с.19-21.
  6. Хто кому позаздрить? — «Нове життя» (Іршава), 29.11.1990, №141(5575), с.19-21.
  7. О роли горизонтальных связей между трезвенниками разных городов и регионов в создании и деятельности Международной независимой ассоциации трезвости (МНАТ). — В сборнике докладов «Международная конференция «Проблемы алкоголя и других наркотиков в период социально-экономических преобразований». (Украина, Киев, 11-15 октября 1993 года). Тезисы докладов на секционных заседаниях». Киев, 1994, с.53-55.
  8. Трезвенники, шире круг! — «Знамя трезвости» (пос.Мошково Новосибирской обл.), 1994, №1, с.1.
  9. Счёт алкоголизаторам. — «Феникс», 1998, №4(77), с.2.
  10. Памятник братства трезвости. — «Эйфория», 2001, №3(76).