Ви переглядаєте стару версію сайту (2006–2014). Перейти до нової версії

Новини: 7 квітня 2014 року. Члени ГО «Братство тверезості» міста Миколаєва прийняли присягу жити тверезо

7 квітня 2014 року у місті Миколаєві, що на Львівщині, дев'ять прихожан церкви Успіння Пресвятої Богородиці — члени Братства тверезості — прийняли присягу жити тверезо.

Надаємо слово учасникам події.

Присягнули братчики

Члени Братства тверезості міста Миколаєва прийняли присягу жити тверезо

Служба Божа в нашій церкві Успіння Пресвятої Богородиці на свято Благовіщення проходила, як завше, піднесено, життєрадісно. На завершення її отець Роман повів бесіду і про роботу ГО «Братство тверезості», котра зареєстрована протягом першого кварталу 2014 року і діє при церкві. Він попросив всіх парафіян активно долучатися до пропаганди тверезого способу життя, яку проводять члени братства серед жителів Миколаєва, роз'яснювати переваги такого способу життя, власним прикладом пропагувати його та всіляко допомагати узалежненим людям. Словом, добиватися того, щоби тверезість стала нормою життя для багатьох. Адже алкогольна залежність калічить душу людини, призводить до деградації особистості. З духовної точки зору — це пристрасть, яка позбавляє життя не тільки тимчасового, а й вічного: «Не обманюйтесь: ні п'яниці, ні наклепники, ані злодії — Царства Божого не наслідують» (1Кор.6.10).

Після промови отця Романа відбулась урочиста подія — присяга членів Братства тверезості (про повне зречення від алкоголю, тютюну та наркотиків). В присутності всіх парафіян урочисту присягу прийняли 9 братчиків. Першим склав присягу отець Роман, потім це зробили ще вісім братчиків. Цей факт вони засвідчили власними підписами в Книзі записів членів Братства.

Безсумнівно, ця значуща подія не залишила байдужим нікого з присутніх. Одні люди розмірковували над тим, чи змогли б і вони так поступити, інші зацікавились та хотіли дізнатись більше про діяльність Братства тверезості. Були, правда, й такі, що сприйняли дану подію доволі скептично, задаючись запитанням: а що це дасть? І це цілком закономірно, якщо зважити на ситуацію в державі, рівень духовності в суспільстві, взяти до уваги нашу історію...

Головне, що подія змусила всіх замислитись над проблемою, задатися запитаннями. А це вже позитивний поштовх до дальших дій.

Оксана Винницька