Кандидат у мери Києва Юрій Клейнос — за тверезу Україну!

Дострокові перевибори київського міського голови не залишились поза увагою тверезих людей. Юрій Георгійович Клейнос — кандидат на цю посаду від тверезої молоді столиці.

— Юрій Георгійович, що спонукало Вас взяти участь у передвиборних перегонах?

95% наших співгромадян, а особливо керівників, не розуміють чи не бачать тієї катастрофи, до якої ми скочуємося через падіння духовності і життя за деградаційно-паразитарними правилами. Неможливість достукатися до заблудших душ наших можновладців змусила мене висунути свою кандидатуру на посаду Київського міського голови, щоб спробувати самотужки, користуючись такою нагодою як передвиборна кампанія, донести інформацію до тих людей, хто ще в силах її почути і осмислити. А також налагодити співпрацю з максимально широким колом конструктивних громадських і політичних сил, яким не байдуже майбутнє нашого народу.

Якщо в найближчі 3-4 роки не буде зроблено рішучих кроків по кардинальному оздоровленню нашого суспільства — воно назавжди перетвориться у позбавлену фізичного здоров'я та будь-яких моральних цінностей біомасу, бездумну робочу силу, і українська нація буде просто приречена на вимирання. А сьогоднішня молодь, народжена у 1985-1988 роках тверезими батьками — останній генетичний шанс нашого народу!

— Що ж потрібно зробити для оздоровлення нашого суспільства?

Для якісного оздоровлення населення столиці, як і всього українського народу, необхідно в першу чергу зупинити процеси, що ведуть нас до невідворотного самознищення.

Основною проблемою сьогодення, яка призводить до катастрофічних наслідків, є фізична й розумова деградація молодого покоління, зумовлена різними молодіжними субкультурами і так званими «традиціями». Ці субкультури створюються спеціально для одурманювання молоді. І вчорашні школярі, не маючи ще майже ніякого життєвого досвіду, легко потрапляють на гачок алкогольної та тютюнової наркоманії, ігрової індустрії, стають жертвами пропагандистів сексуальної розпусти.

— Які ж конкретні заходи Ви пропонуєте заради фізичного та морального оздоровлення столиці?

— Ці заходи є основним елементом моєї виборчої програми. Перш за все — ми повинні нарешті почати захищати молодь від дозволених наркотиків — алкоголю і тютюну, а також від всюдисущої розпусти.

Давно пора, як в усіх цивілізованих столицях, ввести в Києві жорсткі обмеження на реалізацію алкогольних (в тому числі пива) і тютюнових виробів; заборонити розпивання спиртних «напоїв» (в тому числі пива) і куріння в громадських місцях, а особливо в місцях відпочинку, де свідками цього можуть бути діти.

Але обмежувальні заходи — лише елемент комплексного підходу до вирішення проблеми. Найголовніше — це розпочати у Києві підготовку викладачів мистецтва тверезого способу життя, які будуть постійно здійснювати у школах, ВУЗах та інших навчальних закладах обов’язкове інформування молоді про наслідки впливу на здоров’я вживання алкоголю, тютюну та інших наркотиків. З організацією зворотного зв’язку щодо закріплення слухачами отриманого матеріалу. Тобто ми повинні створити тверезе інформаційне поле, в якому тверезість вважатиметься нормою життя і не буде питанням для обговорення. Ми ж не дискутуємо — нюхати чи не нюхати нам клей або ацетон, і з нагоди яких свят!

— Чи вірите Ви у свою перемогу? Адже кожен школяр сьогодні розуміє, що голоси виборців купуються за гроші.

Я вірю в те, що тверезе мислення врешті-решт візьме верх у свідомості кожного мешканця столиці.

Останніми роками наше населення все більше намагаються поділити на два класи: «еліту» та «сіру масу». До першого відносять злодійкуватих бізнесменів, корупціонерів та казнокрадів, які за допомогою маніпулятивних технологій змушують «сіру масу» обирати їх керувати собою.

Насправді ж все по-іншому. Еліта визначається не матеріальним статком, не займаними посадами, а системою світосприйняття (світогляду). Історично еліта — це соціальна група, що володіє певною системою знань, які дозволяють спрямовувати політичні процеси у необхідному для суспільства напрямку.

Зараз у нас відсутня справжня еліта, а є лише групи рабів різного соціального рівня. Представники «сірої маси» з рабським мисленням захопили майже всі керівні посади. Їх стиль життя направлений лише на здобуття матеріальних благ для себе, а також — на потворні форми «розваг» та «відпочинку» після своїх «важких» буднів.

А весь народ став заручником цього потворного стилю життя і прийняв його за норму.

Колись рабу обмежували свободу, під загрозою фізичної розправи змушували його працювати на рабовласника. Сучасні раби мають свободу, але вимушені більшу частину свого часу віддавати заробітку грошей, щоб забезпечити своє існування. А вільний час, якщо він залишається, витрачають бездумно: дивляться телевізор, прогулюють свої гроші та продають совість на дискотеках, в нічних клубах, барах або з пляшкою пива тиняються по вулицям і паркам.

Різниця між простим народом та «елітним бидлом» полягає тільки в тому, що одні вимушені рабськи працювати, щоб прожити, а іншими керує ненаситне почуття азарту, жадоби до наживи, прагнення до розкоші.

— І наостанок: що б Ви побажали мешканцям столиці?

Всім киянам, незалежно від того, за кого вони будуть голосувати, як і всім жителям нашої країни, хочеться побажати тверезого мислення. Безлад, у якому захлинається наше суспільство, триває уже довго і полонив суспільну свідомість. Але існують нескладні життєві принципи, які допоможуть встояти на правильному шляху.

Перш за все — це тверезе життя, тобто повна свобода від вживання алкоголю, тютюну чи інших наркотиків, а також будь-яких азартних і комп’ютерних ігор.

По-друге — це відмова від телебачення та бульварних газет як основного джерела отримання інформації. Сьогодні вже майже ні в кого не викликає сумнівів той факт, що фільтрована інформація, яку надають ЗМІ, направлена на формування наших думок і емоцій у певному руслі. Тобто засоби масової інформації є насправді засобами маніпулювання нашою свідомістю.

А коли для кожного з нас стане нормою тверезе життя і тверезе мислення — відкриваються можливості для подальшої роботи над собою, подолання власних пристрастей: егоїзму, жадоби, заздрості, розпусти, гордині, ненависті, та навіть просто звички розмовляти ні про що... Адже все це затьмарює наші думки і не дає повноцінно жити, пізнавати навколишній світ.

Як казав Серафим Саровський, «зцілися сам — і навколо тебе зціляться тисячі». Почавши жити за такими принципами, ми неодмінно покращимо власне життя, а своїм прикладом обов’язково допоможемо і тим, хто нас оточує. Головне вірити і прагнути!

З повагою, Юрій Клейнос.

Розмову вів О. Почекета.